про підсумки цього року

Самотність – ото така фігня коли розумієш, що нема й кому подзвонити, щоб пожалітися чи поділитися хорошою новиною.І, навіть, щастя тоді - не щастя.Та і який тоді там успіх, коли всім на нього пофіг(як і на тебе між іншим). От сидиш собі така вся "розумна". Бо вже жалітися не можеш – дуже часто це робила в одні конкретні вуха .А кому хочеш дійсно подзвонити – то теж не можеш,бо якщо до цього часу про тебе не виявили бажання згадати, то навіщо самій когось "кумарити".