о моей творческой волне...и немножко моря

Вчора я хотіла, щоб ти був морем... щоб поглинав мене повністю, вбирав у себе, тягнув на саму глибину своєї непрозорої, кольору індиго, сутності, щоб я захлиналася у тобі чи то від води, чи то від щастя. І далі з новою хвилею відштовхував від себе, і знову хапав до обіймів...І знову...і знову...А потім немов принишкле кошеня муркотів мереживною піною біля ніг, цілуючи та пестячи мої оголені ступні.Як прикро, що до моря, як і до тебе, ще кілька місяців зими...(с)Наталія Велес Щербина